вироби з гуми зустрічаються майже у кожній сфері сучасного життя; від шин і автомобільних компонентів до промислових шлангів, покриттів для підлоги, харчових і медичних застосувань і адгезивів; гумові вироби можна знайти практично скрізь.

У світі виробляється, продається і використовується щорічно двадцять п’ять мільйонів тон (25 000 000 т) натуральних і синтетичних каучуків. Зі зростанням світової економіки і підвищенням індустріалізації нових економік, попит на гуму і гумові вироби продовжує зростати.

Натуральний каучук є найстарішим типом каучуку, який ще й досі складає більш ніж 40% від загального обсягу, на сьогодні трохи більше десяти мільйонів тон, і його використання продовжує зростати. Натуральний каучук виробляють на плантаціях каучуконосних дерев Hevea Brasiliensis, назва яких свідчить про їх походження з Південної Америки.

Натуральний каучук є цис-полі-ізопреном природного походження. Зразок натурального каучуку містить приблизно 94% полі-ізопрену з домішками деяких інших природних полімерів і протеїнів, а також з малими кількостями попілу, бруду і води. Саме ці полімери і протеїни, разом з полі-ізопреном з високим відсотком цис-конфігурації подвійних зв’язків зумовлюють унікальні властивості натурального каучуку.

Найбільшими країнами-виробниками натурального каучуку на сьогодні є Таїланд, Індонезія, Малайзія, Індія, В’єтнам і Китай. Також Західна Африка стає більш значним регіоном, що виробляє натуральний каучук. Традиційно, натуральний каучук отримували у вигляді візуально відмінних мортів, зокрема ребристий смокед-шит (РСШ; RSS) сортів з 1 до 5, а також темні та світлі крепси. Схему виробництва каучуку за технічними специфікаціями (ТСК; TSR) було впроваджено в Малайзії близько 50 років тому для забезпечення споживачів вимірюваними даними щодо властивостей каучуку. Сьогодні, на сорти ТСК, зокрема SMR-10, SIR-20 і SVR-CV60, припадає приблизно 80% світового виробництва і споживання.

Синтетичний каучук був вперше вироблений в Німеччині в середині 20-го століття, а сьогодні різноманітні сорти й типи синтетичного каучуку задовольняють більшість попиту на каучук взагалі. Синтетичний каучук було отримано полімеризацією мономерів, зокрема стиролу та бутадієну, з утворенням бутадієн-стирольного каучуку, БСК (SBR), а також бутадієнового (дивінилового) синтетичного каучуку, СКД (BR). Наступні розробки дозволили введення також інших комономерів, зокрема етилену і пропілену, що застосовують у виробництві етилен-пропілен-дієнового каучуку (СКЕПТ; EПДM). Інші типи синтетичного каучуку включають бутилкаучук, який більш коректно зветься ізобутилен-ізопреновий каучук. Останній може бути модифіковано атомами галогенів, зокрема хлору або брому, з утворенням хлорбутилкаучуку або бромбутил каучуку, що разом звуться галогенобутилкаучуки, а також нітрилкаучук (кополімер акрилонітрилу і бутадієну). Існує навіть синтетична версія природного каучуку, що зветься полі-ізопреном.

Синтетичний каучук зараз виробляють в усьому світі; основними країнами- виробниками є Китай, США, Японія, Південна Корея і Німеччина.

Застосування як природного, так і синтетичного каучуків включають широкий спектр різноманітної продукції, зокрема шини, відновлення шин, адгезиви та адгезивні стрічки і наліпки, гумові покриття для полу, промислові шланги, прокладки, деталі, що складаються зі сполучених гуми і металу, і антивібраційні компоненти систем, фармацевтичні продукти, вироби, отримані методом занурення, наприклад латексові рукавички, презервативи, катетери тощо.